Історія створення Музею скла у Львові
Засновником та ідейним натхненником створення Музею скла у Львові є відомий український художник‑скляр, маестро гутного скла, голова оргкомітету Міжнародних симпозіумів гутного скла у Львові, колишній ректор Львівської національної академії мистецтв, професор Андрій Бокотей. Уперше виділили приміщення для музею у 1992 році, було віддане приміщення у самому центрі міста під Бернардинським монастирем. Проте, проіснував він дуже недовго, глядачі змогли насолодитися відкриттям експозиції в рамках ІІ Міжнародного симпозіуму гутного скла у жовтні 1992 року. Через декілька місяців було оприлюднено інформацію, що тодішній директор музею О. Дзиндра приватизував приміщення і повідомив, що місця для Музею скла у ньому немає. Згодом, передусім для того щоб впевнити владу, що майбутній музей матиме під собою справді потужну базу, Львівська академія мистецтв разом з Національним музеєм у Львові, Львівським палацом мистецтв та «ВЕРТЕП Компанією» у Палаці мистецтв провели акцію «Музей скла у Львові». Уже тоді, станом на 1999 рік зібралася потужна колекція скла, яка зберігалася у фондах Національного музею у Львові. Фактично це 250 авторських творів, 150 художників з 26 країн світу. У колекцію увійшли авторські твори митців зі світовим ім’ям: Ервін Ейш, Андрій Бокотей, Марвін Ліпофський, Ян Зорічак, Теодор Зельнер та багато інших. На акції директор Національного музею у Львові Василь Откович наголосив, що його заклад, а також Музей етнографії та художнього промислу й Історичний музей згідні об’єднати свої збірки скла й передати їх у новостворений спеціалізований осередок. У 2002 році (рівно через десять років після першої спроби), міський голова Василь Куйбіда надав для розміщення творів світового мистецького рівня підвали палацу Бандінеллі на площі Ринок 2, де й сьогодні функціонує Музей скла. І лише в 2006 році, після довготривалої боротьби з технічними невідповідностями, вологістю та ін. у рамках святкування 750‑річчя м. Львова музей був відкритий для відвідувачів.
Від самого початку музей функціонував як самостійний відділ Львівського історичного музею. З 2006–2012 рр. його очолювала Христина Содомора. У цей період функціонував тільки один виставковий зал, лише зрідка змінювалась експозиція. Колекція музею систематично поповнювалася творами, створеними в рамках Міжнародних симпозіумів гутного скла, проте можливості їх експонування майже не було. Частина була передана до фондів Національного музею ім. Андрея Шептицького у Львові. Пожежа 2012 року стала поштовхом до радикальних змін. Координатором Музею скла став художник‑скляр, завідувач кафедри художнього скла ЛНАМ Михайло Бокотей. Завдяки його високопрофесійній роботі, титанічним зусиллям, великому досвіду та менеджерській стратегії було повернуто приміщення, введено в експлуатацію третю виставкову залу, вирішено проблему критичної вологості повітря та багато іншого. Він повністю переробив експозиційні шафи, побудував виставкову модель у відповідності до сучасних тенденцій музейної справи ХХІ століття із застосуванням засобів інтерактивності. Ефективний антикризовий менеджмент дав свої результати й 19 квітня 2013 року було презентовано переформатований музей з новою сучасною експозицією та використанням новітніх технологій. 2017 року завдяки ініціативі директора музею було обладнано інший вхід, завдяки чому збільшилася площа виставкового простору й інституція запрацювала в новому форматі. Загальна виставкова площа у 120 м² використовується зважено та раціонально. З найдавніших експонатів представлені скляний посуд та намистини, виготовлені в І–ІІ ст. н. е. на території римських колоній на півдні сучасної України; намистини і посуд з ХІ–ХІІ ст., а також браслети і фрагменти браслетів, знайдені під час розкопок.
Історія скла
Скло вироблялося в Україні протягом усієї історії
Частина експозиції музею знайомить відвідувачів з історією виробництва скла в Україні. Тут є унікальні твори І та ІІ ст., знайдені в Північному Причорномор'ї, скло періоду Київської Русі: ювелірні вироби, посуд, фрагменти мозаїки X - XIII ст., вироби з гутного скла XVI-XX ст. із цехів Західної України. На виставці також представлено декілька робіт із фабрик, що діяли на території Львівської області в радянський період.